На мій погляд, найближчим часом Україна розробить і запровадить механізм відшкодування матеріальної шкоди через спеціальний урядовий орган (фонд). Порядок відшкодування буде, припускаю, наступним.

1. фіксація факту, обсягу та вартості збитку від руйнування чи пошкодження майна фізичної чи юридичної особи російськими військами;
2. надання на вибір потерпілого еквівалентної матеріальної чи грошової компенсації урядовим органом;
3. відшкодування Україні сплаченої потерпілим компенсації за рахунок репарацій, стягнених з російської федерації за правилами міжнародного публічного права.

Для забезпечення компенсації шкоди житлу діє постанова КМУ від 26.03.2022 р. №380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».

Постанова передбачає подання інформаційного повідомлення для отримання компенсації виключно за об'єкти житлового фонду.

Інформаційне повідомлення на компенсацію пошкодженого або знищеного житла може бути подане 3-ма способами:

- через застосунок "Дія" з 30.03.2022 р.;

- через нотаріуса;

- через адміністратора Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи органи місцевого самоврядування.

Порядок подальшого визначення вартості та компенсації знищеного або пошкодженого житла поки ще не розроблено. Є законопроект №7198, яким передбачається, що проводитиметься оцінка завданого житлу збитку, буде створено спеціальні комісії, які прийматимуть рішення про виплату компенсації.

За постановою КМУ від 20.03.2022 р. №326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації" визначення шкоди та обсягу втрат житлового фонду, в т.ч. незавершеного будівництва, дачних і садових будинків, фактичних витрат на їх відновлення здійснюватиметься відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрегіону, за погодженням з Мінреінтеграції, а відповідальними за визначення такої шкоди є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації).

Порядок компенсації за пошкодження автомобілів, об'єктів нежитлового фонду та іншого майна поки що відсутній.

Для майбутнього відшкодування шкоди житлу на іншому майну приватних осіб необхідно зібрати докази права власності, складу, вартості та фактів знищення чи пошкодження майна.

Для цього потрібне чи стане в нагоді:

1) документи про право власності та технічні характеристики на пошкоджене/зруйноване майно (договір, свідоцтво, витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічний паспорт);

2) акт ДСНС про руйнування/ушкодження майна та його причину (або акт пожежі за формою по Наказу МВС №503 від 14.06.17);

3) акт про подію та обстеження житла, складений виконкомом чи РДА чи ОСББ чи технічним фахівцем в довільній формі або за формою згідно з ПКМУ №947 від 18.12.2013;

4) офіційний звіт про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації (згідно ПКМУ №423 від 05.04.2022).

5) акт обстеження пошкодженого майна, складений трьома обізнаними про попередній стан майна особами (наприклад, сусідами);

6) фото- та відеофіксація руйнувань;

7) письмове чи відео опитування свідків (із зазначенням їх інформованої згоди про використання їх свідчень в судових та квазісудових органах на доведення злочинних та протиправних дій);

8) фіксація публікацій в ЗМІ чи інтернеті про руйнування майна - скріншоти (через застосунок Fireshot), електронний файл в стандарті HTML з посиланням в інтернеті за стандартом протоколу Берклі;

9) документи про вартість створення/придбання рухомого та нерухомого майна (оцінки, експертизи, квитанції, чеки, підрядні договори тощо, або висновок суб’єкта оціночної діяльності чи судового експерта про вартість завданої шкоди);

10) експертний висновок чи інший документ, що підтверджує обставини руйнування чи шкоди.

Доцільним також є звернення до поліції, СБУ (відповідного правоохоронного органу) про вчинення кримінального правопорушення із доказами руйнування/пошкодження майна із внесенням заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань з видачею витяга.

Нормативної форми фіксації руйнувань не має, тому фіксація шкоди може здійснюватися вищезазначеним актом із наведенням, по можливості, відомостей:

• ПІБ та паспортні дані власника майна, усіх учасників огляду та підписантів акту;
• місце, дата та час пошкодження/руйнування об'єкта (можна з точкою геологації);
• детальний опис ушкоджень майна;
• опис причин пошкодження/знищення майна, виду зброї;
• фото зовнішнього вигляду об'єкта до руйнування;
• фото чи відео фіксація зруйнованого об’єкта в цілому та кожного місця його руйнування/пошкодження зокрема (з заднім фоном та панорамними фото для прив’язки орієнтирів на місцевості);
• коротка письмова розповідь власника чи на відео з зазначенням дати, часу та місця події і шкоди;
• фото або відео боєприпасів та інших речових чи документальних доказів;
• схема місця події, місць ураження, траєкторії руху боєприпасу;
• фото знищеної/знешкодженої військової техніки, яка завдала пошкодження;
• письмове чи відео опитування свідків, їх паспортні дані щодо попереднього стану майна, фактів руйнування / пошкодження.

Збір зазначених доказів забезпечить майбутнє стягнення збитків чи справедливої компенсації знищеного майна після впровадження державою порядку компенсації шкоди від збройної агресії росії.

Фото- і відеоматеріали з доказами воєнних злочинів надсилайте на офіційні сайти arcrimes.gov.ua, warcrimes.gov.ua, dokaz.gov.ua, "Київ Цифровий" ("Допомога армії") та чатботи у Телеграмі War Crime Bot (для доказів порушень міжнародного гуманітарного права, прав людини та злочинів агресора), TRIBUNAL (для фото- та відеодоказів вбивства, насильства, пограбування цивільних чи військових окупантами), SaveEcoBot (для доказів про злочини проти довкілля зі сторони російських військ на території України) чи на е-пошту tribunal.2022.02.24 @gmail.com.

На розгляд українським судом справи про стягнення з росії шкоди, завданої її військами, не вимагається надання згоди компетентних органів росії (на відміну від загальноприйнятої норми про судовий імунітет держави за ч. 1 ст. 79 Закону «Про міжнародне приватне право»).

Верховний Суд у постанові №308/9708/19 від 14.04.2022 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ проти України, застосовуючи відповідно до звичаєвого міжнародного права положення міжнародних конвенцій, що втілюють концепцію обмеженого імунітету держави (Європейської конвенції про імунітет держав, прийнятої Радою Європи 16.05.1972 р., та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятої резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02.12.2004 р.), зазначив:

• держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов’язаних із завданням шкоди здоров’ю чи життю, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду;
• особливістю правового статусу держави як суб’єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов’язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає;
• після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни;
• у цій категорії спорів (про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров’ю, життю у результаті збройної агресії РФ) іноземна держава відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ.

Тому особливістю цивільних справ за позовами фізичних осіб до рф про відшкодування шкоди, завданої в результаті збройної агресії російської федерації проти України, є те, що іноземна держава - відповідач (рф) не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких справ.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», що набрав сили 24.02.2018 р., статтю 28 ЦПКУ доповнено частиною про особливості підсудності справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб у зв’язку із збройною агресією РФ, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України.

За ч. 17 ст. 28 ЦПКУ позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в т.ч. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією російської федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред’являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.

За ч. 4 ст. 13 Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» частину першу статті 5 Закону «Про судовий збір» доповнено пунктом 22, за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.