Цікава справа клієнта. Покупець-фізична особа придбав частку в статутному капіталі по ціні нижче номіналу. Після перевірки податкова служба нарахувала саме йому ПДФО, військовий збір і штраф 3,34 млн. грн. з різниці між балансовою вартістю частки і ціною її купівлі.

ДФС вважає, що позитивна різниця між ринковою вартістю частки в статутному капіталі, визначеною за даними балансу, і договірною ціною є доходом покупця.

Виходить, купив недорого - сплати ПДФО.

Клієнтом подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень з наступною правовою позицією.

Податковим кодексом встановлено оподаткування операцій з інвестиційними активами (зокрема продажу корпоративних прав), за якими оподатковується інвестиційний прибуток ПРОДАВЦЯ.

Податковими повідомленнями рішеннями порушено п.п. 164.2. та 164.2.9. ПКУ, за якими до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, корпоративними правами (частками в статутному капіталі), крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу,

а також порушено п. 170.2 ПКУ "Оподаткування інвестиційного прибутку", зокрема:

- 170.2.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

- 170.2.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Порушено п.п. Е п.п. 14.1.54 ПКУ, за яким оподатковується доход віж продажу корпоративних прав (продавця, а не покупця).

Крім цього, застосування поняття звичайної ціни для цілей оподаткування ПДФО допустиме виключно у випадку п.п. 164.2.17. ПКУ п.п. Е - у дохід включається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Товаром є матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, а не корпоративні права (п.п. 14.1.244 ПКУ).

Крім цього, покупцем придбано, а не безоплатно отримано корпоративні права, які випливають із частки в статутному капіталі.

Тому нарахування ПДФО з різниці між ринковою вартістю частки в статутному капіталі і ціною її купівлі покупцем є незаконним через відсутність об'єкта оподаткування.

Адміністративним судом позов (№560/5558/20) задоволено повністю на користь клієнта з підстав неправильної кваліфікації податковим органом і недоведення доходу покупця в виді різниці між номінальною і договірною вартістю частки в статутному капіталі та відсутністю інвестиційного прибутку.

Судом зазначено, зокрема, що при оподаткуванні інвестиційного прибутку перевірці підлягають обставини наявності у позивача позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами (ВС 06.02.2018 №826/9611/16);

контролюючий орган згідно обов`язку за ч. 2 ст. 77 КАСУ не довів отримання позивачем інвестиційного прибутку у 2018 році, повернення йому коштів або майна, попередньо внесених до статутного капіталу емітента корпоративних прав, наявності позитивного фінансового результату від таких операцій та підстав для нарахування у такому випадку ПДФО; покупець частки в статутному капіталі фактично витратив 50000,00 грн. на придбання частки (100%) у статутному капіталі підприємства, що у свою чергу виключає звітування позивача перед відповідачем та відповідальність за неподання податкового звіту;

суд вважає безпідставним посилання контролюючого органа при визначенні бази оподаткування з операції з придбання корпоративних прав на на підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу, оскільки до інших доходів за вказаною нормою, можуть відноситися доходи платників податків від операцій виключно у випадку, коли оподаткування таких операцій (доходів) не врегульовано положеннями підпунктів 164.2.1-164.2.19 пункту 64.2 статті 164 Податкового кодексу України; оскільки позивач провів операцію з придбання корпоративних прав, а тому, базою для оподаткування в цьому випадку буде інвестиційний прибуток (підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України);

доводи відповідача про те, що покупець частки в СК у 2018 році отримав дохід у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання, суд вважає помилковими, позаяк номінальна вартість частки у статутному капіталі не тотожна та не завжди дорівнює її ринковій вартості. Номінальна вартість є незмінною, натомість ринкова вартість може бути як вищою так і нижчою від номінальної, а може і відповідати їй, та залежить від ряду факторів, які формуються на ринку (попит, пропозиція, динаміка торгів тощо) в певний момент часу (ВС 13.11.2018 №826/12329/14). Під час перевірки відповідач не провів оцінки вартості корпоративних прав, та, відповідно, не міг встановити отримання покупцем частки в СК доходу у вигляді різниці номінальної вартості частки та фактичної ціни її придбання.

Радий за клієнта і судовий захист!

Олександр Писаренко. Адвокат. МБА.

Січень 2021.