ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУДОМ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ.

ПИТАННЯ ПОВАЖНОСТІ ПРИЧИН ПРОПУСКУ СТРОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу спорів з нерухомістю. Київ.

За законом для прийняття спадщини встановлюється строк у 6-ть місяців, який починається з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою судом.

За п.п. 1.2, 1.3, 1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. №296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність заходів охорони спадкового майна.

Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.

За позовом спадкоємця, який пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини застосовані лише за умов, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини суд визнав поважними.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Позов спадкоємця про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини порушує права інших спадкоємців, які спадщину прийняли. Тому відповідачами у таких справах є усі спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких відповідачем є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. ВС №352/382/18 30.04.20 р.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд встановлює такий строк лише якщо визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини.

У цій категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. №7 роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Причини пропуску строку відрізняються в кожному конкретному випадку.

Для отримання позитивного судового рішення і продовження строку на прийняття спадщини такі причини підлягають повному і послідовному викладенню в позові та доведенню достатніми переконливими доказами.

Однією з поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є відсутність у спадкоємця свідоцтва про смерть і подальша затримка його отримання через тривалість судової чи юридичної процедури (смерть спадкодавця на тимчасово окупованій території чи за кордоном, отримання судового рішення у справі про встановлення факту смерті і т.п.)

Також поважними причинами, в залежності від конкретних обставин справи, визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про заповіт;

6) неповідомлення нотаріусом спадкоємців по заповіту про відкриття спадкової справи.

Однією з поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини є необізнаність спадкоємця про наявність заповіту при неповідомлення йому нотаріусом про такий факт.

За ст. 63 Закону «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

За п.п. 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. №296/5 при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Якщо нотаріусом не повідомлено спадкоємця за заповітом про відкриття спадщини, не здійснено його виклику, у т.ч. шляхом публічного повідомлення у пресі, це свідчить про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця (ВСУ від 06.09.2017 р. № 6-496цс17).

Якщо спадкоємець не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, а при заведенні спадкової справи після смерті спадкодавця нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, то суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини і встановлює додатковий строк на її прийняття.

За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Касаційний цивільний суд уважає, що не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Тому навіть незначне пропущення строку для прийняття спадщини без доведення поважності причини його пропуску не може бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки така причина не пов'язана з наявністю об`єктивних, непереборних, істотних перешкод вчасному поданню заяви про прийняття спадщини.

Судова практика щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини: необізнаність про факт смерті, неприязні відносини (ВС/КЦС №750/262/20); перебування на амбулаторному лікуванні (ВС/КЦС №315/714/19 від 23.11.2020); недобросовісна поведінка нотаріуса (ВС/КЦС №130/2517/18 від 21.09.2020); у позові про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідачами є всі спадкоємці, а у випадку їх відсутності - орган місцевого самоврядування (ВС/КЦС №352/382/18 від 30.04.2020); надаючи додатковий строк для прийняття спадщини, суд має дослідити, чи вчиняв нотаріус дії для повідомлення про відкриття спадщини, чи викликав спадкоємця, у т.ч. публічним оголошенням у пресі (ВС/КЦС № 761/42165/17-ц 28.10.2019); юридична необізнаність не є підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС №720/1079/19 від 11.08.2021); реєстрація місця проживання із спадкодавцем не свідчить про постійне проживання разом та своєчасність прийняття спадщини, щоб прийняти спадкове майно автоматично без звернення до нотаріуса протягом 6 місяців необхідне реальне постійне проживання за однією адресою зі спадкодавцем (ВС/КЦС №937/10434/19-ц від 19.05.2021); встановлення факту смерті за кордоном судами України, навіть за відсутності прямої вказівки в ЦПК - можливе (ВС КЦС №367/2656/20 від 15.09.2021 р.); необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (ВС КЦС №405/7058/19 від 26.07.2021 р.).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховуються також висновки Верховного Суду від 23.08.2017 р. №6-1320цс17, ВС КЦС від 14.11.2018 р. №636/2510/17, від 16.01.2019 р. №372/1937/17, від 26.06.2019 р. №565/1145/17, від 20.11.2019 р. №209/1795/18.

Прийняття спадщини за межами України не свідчить про прийняття нерухомого спадкового майна, яке знаходиться в Україні (ВС КЦС №398/1796/20 від 13.03.23).

30.11.2023 опубліковано Закони щодо збільшення у деяких випадках строку на прийняття спадщини та оформлення спадщини, яка відкрилася на окупованих територіях (№3449-IX, №3450-IX). Вони набирають чинності 30.01.2024.

Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання спадкодавця, якщо воно невідоме, - то місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності такого - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону «Про міжнародне приватне право».

Прикінцеві положення ЦКУ доповнено п.п. 20, 21, в яких йдеться про наступне.

У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.

Дане положення застосовуються також до спадщини, яка відкрилася:
– після введення воєнного стану в Україні до набрання чинності Законом №3450-ІХ;
– до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт:

– на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,

– територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована російською федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви, у разі якщо:

– місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені в пункті 2, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення органами влади своїх повноважень у повному обсязі (протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації),

– у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом №3450-ІХ (30.01.2024).

Якщо місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені в пункті 2, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в пункті 2.

Вказані положення застосовуються також до спадщини, яка відкрилася до набрання чинності Законом №3450-ІХ (30.01.2024).

Змінами до ст.ст. 66, 71 Закону «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених ЦКУ.

Відповіді на запити: Відновлення/встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Адвокат по спадщині.

ЮРИДИЧНЕ БЮРО ПИСАРЕНКА

Е-мейл info@fides.com.ua

Тел. +38 (044) 270 60 46

Моб. +38 (050) 719 10 16