Зміна предмета та підстав позову.

Поняття зміни предмета та підстав позову в судовому процесі.

Зміна предмета та підстав позову.

ПИТАННЯ ДОДАТКОВОГО ОБГРУНТУВАННЯ ЧИ ЗМІНИ ПРЕДМЕТА ПОЗОВУ ПО НОВИМ КОДЕКСАМ З 2017 РОКУ.

ЗМІНИ В ПОЗОВІ ПО КАСУ.

Чисто юридичне, на перший погляд, питання про право суб’єкта бізнесу на зміну обгрунтування чи позовних вимог при оскарженні рішень держорганів має істотне практичне значення для успіху в суді.

Давно відоме утруднення в цьому питанні отримало більш жорстку форму в новому Кодексі адміністративного судочинства.

А саме, строго обмежена часом можливість додаткового обгрунтування підстав, зміни предмета позову чи збільшення розміру позовних вимог.

При проведенні перевірок чи винесенні рішень всупереч інтересам підприємства контролюючі органи нерідко замовчують і не пред’являють документів, якими керуються.

Особливо часто – при податкових перевірках. З посиланням на службову таємницю, зокрема, податкову інформацію, документи не надаються держорганами на запит адвоката з податкових справ при підготовці позову до суду.

Через це, суб’єкт бізнесу, якому лише з витребуваних судом матеріалів стали відомі додаткові обставини незаконності дій держоргану, має обмежений час на зміну обгрунтування чи предмета своїх вимог до органу влади.

Позивач може змінити підстави, суму чи предмет позову виключно на початковому етапі справи:

- до закінчення підготовчого провадження – у справі загальної складності;

- за 5 днів до початку першого судового засідання – у малозначній справі.

Для зміни позову подається письмова заява.

Дискусійна можливість одночасної зміни підстав та предмета позову не усунена. Практика суддів щодо прийняття до розгляду змінених одночасно підстав та предмета позову відрізняється.

При наданні послуг адвоката в адміністративному суді, особливо в податкових справах, зміні підстав чи предмета позову приділяється значна увага.

ЗМІНИ В ПОЗОВІ ПО ЦПКУ.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги позивача до відповідача, а зміна підстав позову - зміна обставин, на яких ґрунтується позов.

Одночасна зміна предмета і підстав не допускається, оскільки в такому випадку виникає нова матеріально-правова вимога позивача, обґрунтована іншими обставинами, що по суті є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних та зміна посилання на норми права.

Позивач самостійно визначає, яке його право чи законний інтерес порушено відповідачем, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для захисту.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права (ст. 16 ЦКУ, ст. 20 ГКУ), а відтак зміна предмета позову може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Оскільки позивач розпоряджається процесуальними правами на власний розсуд, то необхідність у зміні предмету позову може виникати, коли початкові позовні вимоги не забезпечуватимуть в повній мірі захист прав та інтересів позивача.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

На відміну від зміни предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог можливе лише коли вони виражені у цифровому еквіваленті.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не збільшення розміру позовних вимог.

Тому, якщо позивач у заяві змінив позовні вимоги і доповнив позов новими обставинами при збереженні первинних обставин, це не свідчить про зміну підстав позову (ВС КГС 22.07.2021 №910/18389/20, ВС 08.05.2018 №922/1249/17, 23.04.2019 №911/1602/18).

  • Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
  • Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно із ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

ВС неодноразово зауважував, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. В разі надходження до суду однієї із зазначених заяв останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

  • подання іншого (ще одного) позову, чи
  • збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
  • об`єднання позовних вимог, чи
  • зміну предмета або підстав позову.

(ВС КЦС №234/11607/20 від 12.01.2022 р.).

ВП ВС у постанові №657/1024/16-ц зазначила, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Як збільшення або зменшення розміру позовних вимог розуміється збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Об’єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Щодо дій суду у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову - правова позиція ВПВС від 24.04.2024 №657/1024/16-ц.

ВИРІШЕННЯ МАЙНОВИХ І ПОДАТКОВИХ СПОРІВ В СУДАХ
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ ОНЛАЙН

ЗМІНИ В ПОЗОВІ ПО ГПКУ.

ВС КГС у постанові від 22.07.2021 р. №910/18389/20 зазначив, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Однак, у цій справі позивачем подано було заяву про зміну предмета позову одночасно з доповненням новими обставинами і вказаний висновок стосується лише такої заяви. Зазначаючи, що доповнення позову новими обставинами при збереженні первісних та зміна посилань на норми матеріального чи процесуального права не є зміною підстав позову, ВС водночас погодився, що не має підстав для повернення такої заяви.

На мій погляд, якщо в заяві позивача йдеться лише про доповнення позову новими обставинами при збереженні первісних та про зміну посилання на матеріальні чи процесуальні норми без зміни предмета позову, то у суду відсутні підстави для повернення такої заяви, бо, до прикладу, якщо в первісній редакції позову було 7 фактичних та юридичних підстав, а стало 10, це і є зміною (збільшенням кількості) підстав позову.

В указаній справі Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, що позивач у заяві про зміну предмета позову змінив лише позовні вимоги, а підстави позову не змінив; зазначив, що апеляційна інстанція дійшла правильного висновку про те, що позивач лише доповнив позов новими обставинами при збереження первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.

Аналогічні висновки щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК викладені у постанові Впвс від 25.06.2019 р. №924/1473/15.

У цій справі ВПВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову при доповненні позову новими обставинами.

У постанові КГСВС від 15.10.2020 р. №922/2575/19 зазначається, що позивач також подав до місцевого господарського суду заяву про доповнення підстав позовних вимог від 23.12.2019. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у зазначеній заяві виклав нові аргументи, додатково до попередньо викладених (а не замість них). Тобто позивач у цій заяві свої первісні фактичні підстави не змінював, а лише доповнив їх новими обставинами, які стали йому відомі під час розгляду цієї судової справи, що відповідно до зазначених вище висновків Великої Палати Верховного Суду не є зміною підстав позову в розумінні ч. 3 ст. 46 ГПКУ; суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права не врахував, що одночасної зміни предмету та підстав позову у цій справі не відбулося. Позивач змінив лише предмет позову, доповнивши його новими вимогами, а підставу позову залишив незмінною; підстави позову були доповнені новими обставинами, які стали відомі позивачу під час судового розгляду справи, у межах первісно визначених підстав, незмінними залишилися і правові підстави позову.

Для уникнення ситуації з поверненням заяви про зміну підстав позову, в якій наведено нові обставини додатково до попередньо викладених (а не замість них), доцільно подавати заяву з викладенням нових підстав замість деяких конкретно вилучених абзаців з первісної редакції позовної заяви.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, передбаченими, зокрема ст. 16 ЦК, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у цьому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (ВС 11.11.2020 №922/53/19).

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (ВС від 10.12.2019 №923/1061/18, від 19.12.2019 №925/185/19, від 23.01.2020 №925/186/19, від 09.07.2020 №922/404/19, від 15.02.2022 №175/3267/17.

Доповнення немайнового позову (про визнання договору недійсним) майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а є пред’явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як збільшення розміру заявлених позовних вимог (ВС від 19.12.2019 №925/185/19, від 23.01.2020 №925/186/19).

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

4377
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (2 голоси)