АКТ ОПИСУ МАЙНА У ПОДАТКОВУ ЗАСТАВУ. СКЛАДАННЯ І ВКЛЮЧЕННЯ МАЙНА ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених ним у визначений строк.

Порядок застосування податкової застави врегульовано Податковим кодексом (далі – ПКУ) та Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженим Мінфіном України від 16.06.2013 № 582 (далі - Порядок).

Пунктом 89.1 статті 89 ПКУ визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема, право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, застосуванням якої обмежуються права платника податків щодо розпорядження своїм майном.

За п. 1.8 Порядку день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційної системи, що ведеться податковими органами.

За ст. 89 ПКУ та п. 1.9 Порядку право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

За п 89.5 ст. 89 ПКУ, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

За п. 89.3 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За п. 2.2 Порядку майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна.

Наведені норми в комплексі встановлюють, що при наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу.

Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису, і лише у разі відсутності у платника достатніх для погашення боргу активів - на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

В другому випадку майно включається до акта опису лише тоді, коли воно фактично буде у власності платника, про що протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від платника орган державної податкової служби приймає відповідне рішення.

Відтак, право поширення податкової застави на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, виникає у разі встановлення недостатності наявних у платника активів для погашення податкового боргу.

Але право на включення такого майна до акта опису виникає не раніше, ніж таке майно буде створено (придбано) в натурі.
ВАСУ 13.02.2013 № К/9991/69057/12; 20.07.2015 № К/9991/26859/12.