Бюро надає послуги з оформлення спадщини через суд в різноманітних випадках, ускладнених юридичними чи фактичними перешкодами:

• відсутність правовстановлюючих документів на об’єкти спадщини, виданих на ім’я спадкодавця;
• відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість спадкодавця чи самочинне будівництво;
• відсутність завершення приватизації землі, розпочатої спадкодавцем;
• видача нотаріусом свідоцтва на частину спадщини, а не на всю спадщину;
• видача нотаріусом свідоцтв про спадщину одним спадкоємцям без врахування часток інших спадкоємців;
• визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним у суді;
• необхідність доведення факту прийняття спадщини через суд;
• усунення від права на спадкування через суд;
• пропуск спадкоємцем строку на прийняття спадщини й поновлення його для отримання спадщини через суд;
• визнання права власності на спадщину в суді (рухоме й нерухоме майно);
• відмова нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини спадкоємцем;
• відмова нотаріуса у заведенні спадкової справи;
• відмова нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину через відсутність документального підтвердження родинних зв’язків між спадкоємцями й спадкодавцем;
• встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем через суд;
• встановлення спільного проживання однією сім'єю не менш як 5 років для отримання спадщини спадкоємцем 4-ї черги;
• відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про спадщину на квартиру/будинок;
• відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на банківський вклад/депозит;
• наявність серед спадкоємців фіктивної дружини чи чоловіка;
• наявність серед спадкоємців фіктивного члена сім’ї спадкодавця;
• визнання недійсним шлюбу між спадкодавцем та фіктивним членом подружжя у суді;
• спір про право на спадкове майно при наявності двох чи більше заповітів;
• наявність серед спадкоємців за заповітом особи, яка отримала право на спадкування шахрайським чи іншим незаконним шляхом;
• складання юридично складних видів заповіту;
• визнання заповіту недійсним;
• відмова нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину на землю/земельну ділянку;
• відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в статутному капіталі ТОВ;
• вчинені відносно спадкодавця чи спадкоємців шахрайські чи інші протиправні дії;
• вчинення фальсифікації чи підлогу документів для неправомірного спадкування й заволодіння спадщиною;
• усунення спадкоємців від права на спадкування;
• усунення від права на спадщину осіб, які не мають права на спадкування;
• захист прав малолітніх чи неповнолітніх спадкоємців для визнання права на спадщину в суді.

Гонорар, сплачений адвокату за ведення справи в суді, компенсується опонентом.

Визнання права власності на майно в порядку спадкування через суд

У більшості вищевказаних випадків спадщини суд є єдиним органом, який має компетенцію розглянути спір про спадщину, з’ясувати обставини спадкування, витребувати належні докази, дати їм правову оцінку і прийняти рішення про визнання права на спадщину. Здійснюється захист прав спадкоємців і оформлення права власності на спадщину через суд.

Цивільним кодексом України та ст.ст. 1, 48 Закону “Про нотаріат” посвідчення прав, що мають юридичне значення, і видача свідоцтв на право на спадщину віднесена до компетенції нотаріусів.

Тому передувати зверненню за оформленням спадщини в суд повинно звернення спадкоємців до приватного чи державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини, яким би сумнівним чи марним на думку спадкоємців воно не здавалося. Результат такого звернення, а також зміст вчинених нотаріусом дій чи бездіяльності або виданих ним документів може бути позитивним чи негативним для спадкоємців.

У випадку незгоди спадкоємців з результатом звернення за оформленням спадщини до нотаріуса чи порушення їх спадкових прав чи інтересів єдиним шляхом вирішення спору є звернення до суду.

При відмові нотаріуса завести спадкову справу чи видати свідоцтво на спадщину право спадкоємця може бути захищене через суд.

Позов про визнання права власності в порядку спадкування є належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку (ВСКЦС №227/3750/19 від 22.09.2021).

Для зняття арешту зі спадкового майна спадкоємець має звертатися в порядку позовного провадження про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту (ВС КЦС №463/3251/22 від 03.05.2023).

Послуги юриста по спадщині доцільні при наявності перешкод для її отримання (штучно створених чи об’єктивних). В указаних випадках відбувається оформлення права на спадщину через суд.

При достатній взаємодії зі сторони клієнта і підтвердженні об’єктивних прав на спадкування оформлення спадщини в судовому процесі вирішується позитивно.

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЧАСТИНУ КВАРТИРИ В ПОРЯДКУ СПАДКУВАННЯ

Послуги з оформлення спадщини при відсутності правовстановлюючих документів, спадщини на незавершене будівництво, будинок чи квартиру при відсутності правовстановлюючих документів

Звернення для оформлення спадщини в суд часто необхідне у випадках отримання спадщини на квартиру чи спадщини на будинок, в т.ч. не завершений будівництвом, на які у спадкодавця були відсутні правовстановлюючі документи.

За гл. 7 Закону «Про нотаріат» та п.п. 4.14, 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 р. N 296/5 нотаріус обов’язково перевіряє склад спадкового майна та видає свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, лише після подання спадкоємцями правовстановлюючих документів щодо його належності спадкодавцеві, тобто, якщо право власності спадкодавця на це майно було зареєстроване ним за життя. За відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів нотаріус роз’яснює йому процедуру оформлення спадщини в судовому порядку.

Отже, якщо спадкодавець не оформив право власності на нерухомість чи не зареєстрував його за собою, це перешкоджає оформленню спадщини на будинок чи квартиру через нотаріат.

Причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкову нерухомість зводяться в основному до:
1) недбальства спадкодавців, які збудували будинок в далекому минулому в сільській місцевості за дозволом сільради, але подальшого оформлення документів не здійснили;
2) інвестування спадкодавцем в квартиру на етапі будівництва багатоквартирного будинку, яке не було закінчено й на квартиру в якому не було видано свідоцтво про власність спадкодавцю;
3) випадків законного будівництва будинку, який не був завершений і введений в експлуатацію спадкодавцем і на який спадкодавець не встиг отримати документи;
4) випадків самовільного будівництва, на яке в спадкодавця документи відсутні;
5) незнання або бездіяльності спадкодавця, який прийняв спадщину, проживаючи постійно з іншим спадкодавцем, але не звернувся до нотаріуса і не отримав свідоцтва про спадщину, а пізніше помер сам.

Послуги з визнання недійсним свідоцтва про спадщину

Визнання недійсним свідоцтва на спадщину відноситься виключно до компетенції суду.
Позов подає спадкоємець, чиї спадкові права порушено.
Статтею 1301 ЦК України загальними підставами для визнання недійсним виданого свідоцтва про спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування, а також інші випадки, встановлені законом. Хоча в статті й зазначено лише одну конкретну підставу визнання недійсним свідоцтва про спадщину, але за юридичним змістом ця підстава є досить ємкою, тому може застосовуватися в різних спадкових спорах. Крім цього, наявність інших випадків, встановлених законом, як підстава для визнання недійсним свідоцтва про спадщину дає можливість спадкоємцям захищати свої права, звертаючись з позовом при комплексному застосуванні норм закону в конкретних обставинах кожного спору.
За ст. 1300 ЦК України у раніше видані свідоцтва про право на спадщину за вимогою одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни, в т.ч. у випадку зробленої нотаріусом помилки.

Частими випадками для звернення спадкоємця з позовом про визнання недійсним свідоцтва на спадщину чи внесення до нього змін при спільному застосуванні вказаних норм є:

• визнання недійсним заповіту судом, якщо спадкоємцю за заповітом на той час вже було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом;
• вступ у спадщину спадкоємцем після встановлення судом додаткового строку для прийняття спадщини за ст. 1272 ЦКУ, якщо на той час вже було видано свідоцтво про спадщину іншим спадкоємцям;
• відсутність підстав для видачі свідоцтва про спадщину певному спадкоємцю – відсутність факту прийняття ним спадщини, відсутність обставин проживання однією сім’єю, відсутність родинної спорідненості, порушення черговості спадкування;
• визнання недійсним судом шлюбу між спадкоємцем і другим з подружжя, на ім’я якого видано свідоцтво;
• визнання відмови від спадщини недійсною, якщо було видано свідоцтво про спадщину іншим спадкоємцям з урахуванням такої відмови;
• видача свідоцтва особам, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, змінити чи скасувати його, через що не мали права на спадкування;
• видача свідоцтва про спадщину неуповноваженою особою чи оформлення спадщини не за місцем її відкриття;
• видача свідоцтва спадкоємцям без врахування спадкових прав ненароджених дітей спадкодавця, зачатих за його життя.

Справи про визнання недійсним свідоцтва про спадщину розглядаються судом в позовному провадженні.
Через це в залежності від обставин конкретної спадщини юрист з спадщини за позовом вимагає в суді:
виключно визнання свідоцтва про спадщину недійсним;
або включно з визнанням права власності в порядку спадкування конкретних спадкоємців у певних частках на конкретне майно.

При рішенні суду виключно про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним спадкова справа перебуватиме в провадженні нотаріуса з видачею нових свідоцтв з урахуванням судового рішення.

При рішенні суду включно з визнанням права власності на майно в порядку спадкування ним врегульовується спадковий спір і визначаються права спадкоємців на спадщину. Спадкова справа в даному випадку в подальшому провадженні нотаріуса не перебуватиме й видача нотаріусом нових свідоцтв на спадщину не здійснюватиметься.

Суд визнає недійсними свідоцтва про спадщину згідно способів захисту, передбачених законом, зокрема, при недобросовісності спадкоємця.

Встановлення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив 6-місячний термін для прийняття спадщини

Спадкоємець повинен особисто подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини в строк 6 місяців з дня смерті спадкодавця, а якщо спадкує через не прийняття або відмову від спадщини іншими спадкоємцями попередніх черг – то 3 місяці з дня цих обставин. Це стосується усіх спадкоємців, незалежно від черговості, а також спадкування за законом чи заповітом. Виняток становлять особи, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (що повинно підтверджуватися фактично, а не лише реєстрацією в паспорті) і не заявили про відмову від спадщини; а також малолітні, неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні спадкоємці, якщо вони, їх батьки чи опікуни не відмовилися від спадщини.

В силу різних причин (зокрема, недбальства нотаріуса чи проживання спадкоємця-дальнього родича в іншому місті й незнання про відкриття спадщини) 6 міс. строк на прийняття спадщини буває пропущеним.

Пропуск 6-місячного строку прийняття спадщини імперативно тягне неможливість спадкоємця отримати спадщину, навіть при відсутності чи відмові інших спадкоємців.

Щоб перебороти цю проблему й не втратити спадщину у спадкоємця є дві можливості.

1. Подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після закінчення 6 міс. терміну, якщо всі спадкоємці, які прийняли спадщину, письмово погодяться з цим, подавши заяву нотаріусу;

2. При відсутності інших спадкоємців або їх незгоді на прийняття спадщини звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов про призначення додаткового строку для прийняття спадщини подається до інших спадкоємців. При відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, відповідачем є територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Перед поданням позову варто звернутися до нотаріуса з заявою спадкоємця про прийняття спадщини й отримати відмову нотаріуса у її прийнятті.

Для призначення судом додаткового строку для прийняття спадщини необхідне доведення об'єктивної поважності причин його пропуску.

За позицією Верховного суду України у Постанові від 30 травня 2008 р. №7 про судову практику у справах про спадщину поважними є причини, які створили істотні, непереборні, об’єктивні утруднення для спадкоємця подати заяву в строк. Ці обставини повинні бути підтверджені доказами.

Як правило, в суді йдуть назустріч спадкоємцю, якщо:

• зібрані докази пропуску строку є переконливими;
• правова позиція, розроблена юристом зі спадщини, є компетентною, ґрунтується на обставинах, які викликають довіру й підтверджуються документально;
• строк пропуску не є занадто тривалим;
• дії чи бездіяльність спадкоємця не свідчать про незаконні наміри.

В судовому провадженні про поновлення строку для прийняття спадщини суд не розглядає спір про наявність чи відсутність права власності на неї у спадкоємця й не вирішує цього питання в судовому рішенні.

При задоволенні позову суд призначає додатковий термін для прийняття спадщини, протягом якого спадкоємець звертається до нотаріуса з відповідною заявою. Після цього спадкова справа перебуватиме в провадженні нотаріуса з видачею свідоцтва про спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину після встановлення йому судом додаткового строку, звертається до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про спадщину, виданого іншому спадкоємцю, якщо такий не дає згоди нотаріусу на внесення змін. Оскільки при видачі свідоцтва про спадщину кожному спадкоємцю нотаріус зазначає частку кожного з них у спадщині, то спадкоємець, який прийняв спадщину пізніше, зацікавлений у приведенні усіх свідоцтв у відповідність з частками спадкоємців. На підставі рішення суду нотаріус видає всім спадкоємцям нові свідоцтва.

Якщо спадщину вже прийняли інші спадкоємці, спадкоємець, якому було поновлено термін для її прийняття, має право вимагати передання йому його частки через перерозподіл спадщини або сплату грошової компенсації.

ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ