Заміна стягувача у виконавчому написі нотаріуса.

Заміна стягувача у виконавчому написі, сторони виконавчого провадження.

Заміна стягувача у виконавчому написі нотаріуса.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЩОДО ЗАМІНИ СТЯГУВАЧА У ВИКОНАВЧОМУ НАПИСІ, НЕ ПРЕД’ЯВЛЕНОМУ ДО ВИКОНАННЯ.

У статті - моя точка зору з дискусійного питання щодо можливості заміни судом стягувача за виконавчим написом нотаріуса на правонаступника в результаті реорганізації юрособи-кредитора, коли відсутнє виконавче провадження.

Вважаю неправомірним задовлення заяви банку-правонаступника про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса про стягнення на предмет іпотеки після реорганізації банку-правопопередника з наступних підстав.

І. Законом не передбачено заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса при відсутності виконавчого провадження.

Законом не передбачено надання судом особі права стягувача на пред’явлення виконавчого напису до примусового виконання, якщо спір про законність і обґрунтованість стягнення не розглядався безпосередньо судом.

Виконавчий напис не має преюдиційної сили для суду.

ІІ. Ст. 442 ЦПК та ст. 15 Закону «Про виконавче провадження» не є застосовними до вимог про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса при відсутності виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

У вказаних статтях іде мова виключно про заміну правонаступником сторони виконавчого провадження і лише за виконавчим листом.

За ч. 5 ст. 15 Закону «Про виконавче провадження» заінтересована особа має право звернутися до суду про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За ч. 5 ст. 442 ЦПК положення про заміну сторони виконавчого провадження застосовуються у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий лист судом не видавався, справа судом не розглядалася, а банку-правопопередник не звертався про відкриття виконавчого провадження, виконавчі дії не вчинялися, то вимоги банку-правонаступника про заміну стягувача є незаконними. 

ІІІ. Позаяк суд не розглядав справу за вимогами банку-правопопередника про стягнення на предмет іпотеки, то законність і обґрунтованість виконавчого напису стороннього нотаріуса не є доведеними.

Суд не може замінити стягувача за виконавчим написом, надавши йому право примусового стягнення на предмет іпотеки без рішення суду.

IV. Виконавчий напис про стягнення на предмет іпотеки, виданий після 22.02.2017 р. суперечить закону.

Так, Постановою КМУ від 29.06.1999 р. N1172 з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ від 26.11.2014 р. N662, затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зміни, внесені до цього переліку Постановою КМУ від 26.11.2014 р. N662, щодо можливості одержання виконавчих написів нотаріуса на кредитні та іпотечні договори, визнано незаконними  і нечинними постановою N826/20084/14 Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. з моменту її прийняття.

Постанову залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., опублікованою в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24.11.2017 р. N92.

У постанові суду від 22.02.2017 р. зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову КМУ N662 від 26.11.2014 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття».

Відтак, складання після 22.02.2017 р. виконавчого напису про стягнення на предмет іпотеки суперечить переліку документів, за якими здійснюється стягнення заборгованості у безспірному порядку.

Судова юрисдикція щодо заміни стягувача.

У справі одного з клієнтів бюро, де АТ «Альфа-Банк» заявив до місцевого суду вимогу про заміну стягувача за виконавчим написом, вчиненим в 2017 році приватним нотаріусом Чуловським В.А. на ім’я АТ «Укрсоцбанк», суд відмовив банку, виходячи з порушення юрисдикції, зазначивши наступне.

10.09.2019 р. зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». За рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 р. затверджено передавальний акт та визначено, що  правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з 15.10.2019 р. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 р. затверджено передавальний акт (п. 2.1. протоколу). Відповідно даних ЄДР АТ «Укрсоцбанк» припинилося з 03.12.2019 р., правонаступником його прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк».

Тому АТ «Альфа-Банк» просив замінити сторону стягувана у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., вчиненому на іпотечному договорі клієнта, - замість акціонерного товариства «Укрсоцбанк» зазначити його правонаступника - акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Судом встановлено, що АТ «Укрсоцбанк» як первісним стягувачем виконавчий документ не пред`являвся до виконання.

За ч. 3 ст. 3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За ч. 2 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (крім суду) можуть бути оскаржені сторонами та іншими особами до адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України («Заміна сторони виконавчого провадження») у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Ст. 442 ЦПК («Заміна сторони виконавчого провадження») передбачає підстави та порядок вирішення судом питання про заміну сторони виконавчого провадження, однак не містить норми про визначення юрисдикції в залежності від виконавчого документу, за яким має здійснюватися чи здійснюється примусове виконання рішення певного суду чи іншого органу.

Водночас, ч. 1 ст. 19 ЦПК передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі справи щодо  виконання саме судових рішень, винесених місцевим судом у порядку цивільного судочинства.

Оскільки представник АТ «Альфа-Банк» в поданій заяві просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні, яке має бути відкрите щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а не ухваленого у порядку цивільного судочинства рішення місцевого суду, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Такі висновки щодо підвідомчості питання про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення інших органів, зокрема, виконавчого напису нотаріуса, містить і постанова ВП ВС від 16.01.2019 р. №826/7941/117.

В постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 р. №6-2391цс15 також зазначено, що замінювати сторону у виконавчому провадженні при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса суд має у порядку адміністративного судочинства, а в порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим лише судом при розгляді справи у порядку цивільного судочинства.

Крім того, про віднесення до юрисдикції загальних судів питання про заміну сторони у виконавчому провадженні виключно за виконавчим листом, виданим судом при розгляді цивільної справи, свідчить і аналіз п. 17.2 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені АТ «Альфа-Банк» вимоги про заміну стягувача замість АТ «Укрсоцбанк» за виконавчим написом нотаріуса не підлягають задоволенню в зв`язку з тим, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Заміна сторони у виконавчому документі / провадженні
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

У спорах щодо виконавчого напису про стягнення на предмет іпотеки не варто обмежуватися запереченнями проти заміни стягувача банком-правонаступником. Часто у конкретних справах є підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що є більш ефективним способом захисту.     

Щодо оспорювання виконавчого напису нотаріуса читайте  за цим посиланням,  а також тут. 

Відповіді на запити: Заміна стягувача у виконавчому написі нотаріуса при відсутності виконавчого провадження. Заперечення проти заміни сторони у виконавчому написі.  

Писаренко Александр Алексеевич, адвокат по судебным процессам в налоговых и бизнес спорах, магистр бизнес администрирования.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua

2302
Ваша оценка страницы:
Голосов пока нет