Юридичні питання дати звільнення працівника на лікарняному.

Юридичні аспекти дати звільнення працівника на лікарняному.

Юридичні питання дати звільнення працівника на лікарняному.

Розглядаючи питання дати звільнення працівника, який перебував на лікарняному, судді ВП ВС у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 дійшли такого висновку.

Зі змісту статті 40 КЗпП передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті  статті 40 КЗпП України, тобто через нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також у період перебування працівника у відпустці (перше речення частини третьої статті 40 КЗпП України).

Розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством. 

ВП ВС не погодився із висновками судів попередніх інстанцій в частині, що на керівника підприємства, який був на лікарняному, не поширюється гарантія неможливості звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, оскільки він звільнений не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі статей 40 і 41 КЗпП України, а за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, з огляду на таке.

Так, 4 вересня 2019 року КС України ухвалив рішення N 6-р (II)/2019 у справі N 3-425/2018 (6960/18) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України. У цьому рішенні КС України, зокрема, вказав, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини (абзац п'ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення).

Враховуючи це та з метою узгодження практики застосування частини третьої статті 40 КЗпП України ВП ВС відступив від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року у справі N 6-156цс12 і від 23 січня 2013 року у справі N 6-127цс12, а також від висновку КЦ ВС, сформульованого у постанові від 16 березня 2020 року у справі N 640/10761/14-ц. ВП ВС зазначив, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється на випадки припинення контракту з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Таким чином, у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки). 

Послуги з ведення судових справ
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

1173
Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні