Оподаткування додаткового блага у виді прощеного боргу в іпотечних спорах.

Оподаткування додаткового блага прощеного боргу. ПДФО з анульованого боргу.

Оподаткування додаткового блага у виді прощеного боргу в іпотечних спорах.

ПДФО З АНУЛЬОВАНОГО БОРГУ ПРИ СТЯГНЕННІ НА ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ.

В термінології Податкового кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (п. п. 14.1.47, п. п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в т.ч. у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Згідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з абз. "д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо банк повідомляє боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний задекларувати анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Наведеними нормами передбачено обов'язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі додаткового блага зі сплатою ПДФО у разі наявності двох обставин:

  1. повідомлення боржника банком у встановленому законом порядку про стягнення на предмет іпотеки і анульований борг;
  2. включення банком суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ДОДАТКОВОГО БЛАГА В ВИДІ ПРОЩЕНОГО БОРГУ ДЛЯ ЦІЛЕЙ ОПОДАТКУВАННЯ

Зазвичай банки в повідомленнях боржникам після звернення стягнення на предмет іпотеки зазначають усю суму прощеного боргу, яка включає основну суму (тіло) кредиту, відсотки, штрафи, пеню, комісії.

Податковий орган, не розбираючися, складає іпотечному боржнику податкове повідомлення-рішення на ПДФО з усієї суми додаткового блага, зазначеної в повідомленні банку.

Проте, за п.п. 165.1.49 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються «інші доходи», які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

За п. 165.1.55. ПК України не підлягає оподаткуванню основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; також до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно наведеного прощена пеня, проценти, комісії не є доходом позичальника, не можуть визнаватися додатковим благом і не підлягають оподаткуванню ПДФО.

Під «додаткове благо» підпадає сума боргу у вигляді виключно тіла кредиту, яка перевищує 25% мінзарплати у річному розрахунку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням після звернення стягнення на предмет іпотеки, а не нараховані кредитором неустойки, проценти та комісії.  

Судами при розгляді справ про скасування податкових повідомлень-рішень на ПДФО з додаткового блага повинно бути досліджено правовий статус усієї суми заборгованості позивача за кредитом, а також які саме складові вказаної заборгованості були анульовані кредитором (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня), що є визначальним для розрахунку суми доходу позивача та сплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникають між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, стягнення на предмет іпотеки і анулювання боргу є цивільно-правовими.

Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.

Відтак, при прощенні боргу суми процентів, комісій та неустойки, прощені банком, фактично не отримуються позичальником. А тому відсутня й  визначальна ознака доходу фізичної особи як об'єкта та бази оподаткування ПДФО в вигляді додаткового блага – а саме приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. КАС ВС №826/2226/15 від 13.03.2018.

РОЗСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ ПДФО З АНУЛЬОВАНОГО БОРГУ

Для розстрочення суми ПДФО платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами банку, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом після подання заяви до податкового органа.

 

КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ У КРЕДИТНИХ ТА ІПОТЕЧНИХ СПОРАХ
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua

107
Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні