Оскарження адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків адвокатом з податкових спорів. Київ.

ЮРИДИЧНЕ БЮРО ПИСАРЕНКА НАДАЄ ПОСЛУГИ З ОСКАРЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ КОШТІВ НА РАХУНКАХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ.

Важливі аспекти для успішного оскарження постанови суду про адміністративний арешт коштів на рахунках наведено нижче.

Адміністративний арешт на кошти на рахунках в банках чи інших фінансових установах накладається лише за рішенням суду за зверненням контролюючого органу в порядку п. 94.6 ст. 94 ПКУ. Звільнення таких коштів з-під арешту також здійснюється за рішенням суду.

Судовий розгляд відбувається з викликом та участю представника платника податків та заслуховуванням його заперечень. При доведенні відсутності підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, зазначених в п. 94.2. або п.п. 20.1.9. ПКУ, арешт судом накладено не буде.

Арешт на кошти не може бути накладено за рішенням контролюючого органу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами ДПС визначені ст. 94 ПКУ.

Адміністративний арешт, визначений в п. 94.1 ПКУ, охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Але порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та на кошти на рахунках є різним.

Адміністративний арешт майна накладається за рішенням керівника ГУ ДПС, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Для цього контролюючий орган має вернутися до суду для перевірки обґрунтованості арешту на майно за ст. 183-3 КАСУ із відповідним поданням. Виключно у межах цього провадження суд може розглянути подання у 96 годинний строк (КАС ВС 27.05.2021 №820/3541/17). При спливу такого строку на дату ухвалення постанови суду першої інстанції відсутні підстави для задоволення позову про такий арешт, бо він є припиненим (п.п. 94.19.1 ПКУ).

Арешт коштів на рахунку платника податків за п.п. 94.6.2 ПКУ здійснюється виключно за постановою суду за звернення ГУ ДПС.

При цьому арешт коштів та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин. Співвідношення понять "арешт коштів на рахунках" (п.п. 20.1.33, абз. 2 п.п. 94.6.2 ПКУ) та "зупинення видаткових операцій на рахунках" (п.п. 20.1.31, п. 89.4, п. 91.4 ПКУ) має однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу (КАС ВС 27.05.2021 №820/3541/17).

За п. 94.4 ПКУ арешт може бути накладено самостійно органом ДПС на будь-яке майно платника податків, крім, зокрема, коштів на банківському рахунку. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція ДПС не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається лише за постановою суду на підставі звернення податкового органу.

Зняття арешту, накладеного ДПС на майно платника податків, та арешту, накладеного судом, на кошти на рахунках платника податків також відрізняються.

Адмінарешт майна платника податків припиняється:

1) або у зв’язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (п.п. 94.19.1 ПКУ);

2) або на підставі рішення ГУ ДПС про звільнення майна з під арешту, яке приймається протягом 2-х робочих днів після виникнення підстави для припинення адміністративного арешту (п.п. 94.20 ПКУ).

Тоді як звільнення від арешту коштів на рахунках платника податків відбувається лише за рішенням того ж органу, який його наклав, тобто судом. Рішення податковий орган в такому випадку не приймає.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені в п. 94.2 ПКУ.

Хоча обидва види арешту застосовуються з однакових підстав, але процедура застосування їх різна – або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Вирішальним для постанови суду щодо наявності підстав для арешту коштів є з’ясування наявності законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.

За п. 81.1 ПКУ посадові особи контролюючого органу можуть приступити до документальної виїзної чи фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення:

направлення на проведення перевірки;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За п. 81.2 ПКУ в разі відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт про факт відмови.

Процедура адміністративного арешту майна регулюється «Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків», затвердженим наказом Мінфіну України N632 від 14.07.2017 р.

За розд. VII Порядку арешт коштів на рахунку платника здійснюється виключно на підставі рішення суду за звернення ДПС до суду;

Для застосування арешту коштів на рахунку платника ГУ ДПС подає позовну заяву в порядку КАСУ в день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна цього платника.

Тобто, арешт коштів на рахунках платника здійснюється лише після прийняття рішення керівника податкового органа про накладення адміністративного арешту майна цього платника.

Отже, при зверненні податкового органа до суду про арешт коштів, останній повинен в цей же день прийняти рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та надати докази відсутності у платника податків майна або недостатності балансової вартості його майна для покриття податкового боргу, або того, що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У постанові №820/1929/17 від 27.11.2018 р. Верховний Суд в колегії Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що непідтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту його коштів, але за умови наявності відповідних підстав, визначених у статті 94 ПКУ.

За вказаною постановою ВС при розгляді судом позову ДПС про застосування арешту коштів платника податків підлягає встановленню наявність чи відсутність законних підстав для податкової перевірки, дотримання ДПІ процедури її призначення та проведення, підстав у платника податків відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Важливим для оскарження рішення суду про адмінарешт коштів є відсутність чи наявність у справі достатніх доказів того, що за платником податків числився податковий борг в обліку ДПС на дату судової постанови.

При відсутності таких доказів адміністративний арешт є необґрунтованим.

Відповіді на запити: Оскарження адміністративного арешту коштів та майна. Оскарження наказу на податкову перевірку. Недопуск до податкової перевірки. Податковий адвокат. Скасування адміністративний арешт коштів на рахунках.