Велику людину, взірця української незламності, просвіту й утвердження національної гідності та волі ми втратили в Ірині Фаріон.

Це новий Сандармох у 21-му сторіччі.

Якби її вплив на пробудження національної свідомості і заклик до нищення ворогів самостійної України не був таким загрозливим, її б не вбили.

Енциклопедія своєї правди і волі у своїй українській хаті.

Мабуть Тарас Григорович, Іван Якович та Степан Андрійович приймають її, кажучи, «молодець, пані, добре зерно зібрала й засіяла від нас».

Прагнула розплющити очі, які ми часто закриваємо в постколоніальному, геноцидному, совєцькому синдромі. Для таких, гадаю, потрібне звання «Покровитель нації».