Писаренко О.О., адвокат, магістр бізнес адміністрування. Юридичне бюро Писаренка.

В судових справах про стягнення неустойки виникають питання одночасного стягнення штрафу та пені судом, а також одночасного стягнення упущеної вигоди та неустойки.

ЩОДО ОДНОЧАСНОГО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ ТА ПЕНІ СУДОМ.

За ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
За ст. 549 ЦКУ штраф і пеня є формами неустойки, яка, в свою чергу, є одним видом цивільно-правової відповідальності.

Щодо одночасного стягнення штрафу і пені судом в кожній конкретній судовій справі варто звернути увагу на таке:

А/ чи встановлені договором штраф і пеня за одне й те саме правопорушення;
Б/ чи є штраф і пеня, як форми неустойки, одним видом цивільно-правової відповідальності.

Якщо договірними умовами штраф і пеня встановлені за одне й те саме порушення, то вони є одним видом цивільно-правової відповідальності. В такому випадку одночасне стягнення штрафу та пені судом суперечитиме ст. 61 Конституції.

З цього питання є кардинально протилежна судова практика в договірних правовідносинах, за виключенням суб’єктного складу сторін спору.

Так, за правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 27.04.2012 р. «Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки – пені та штрафу. Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2011 року в частині стягнення штрафу у розмірі 80 255,20 грн, Вищий господарський суд України виходив з того, що одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені суперечить вимогам частини 1 статті 61 Конституції України та частини 3 статті 509 ЦК України.
На думку Верховного Суду України, такий висновок Вищого господарського суду України ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права».

В протилежність вищевказаній, Верховним Судом України визначена інша правова позиція в постанові від 21.10.2015 р. у справі №6-2003цс15.
А саме, зазначено: «Відповідно до статті 549 ЦКУ штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Однак у справі, яка переглядається, вищезазначеним положенням Кодексу та Конституції України судом належної правової оцінки надано не було, а тому відповідно до ст. 360-4 ЦПК України рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій слід скасувати».

З урахуванням вказаного вбачається, що одночасне стягнення штрафу та пені судом за одне й теж порушення є неможливим.

ЩОДО ОДНОЧАСНОГО СТЯГНЕННЯ УПУЩЕНОЇ ВИГОДИ ТА НЕУСТОЙКИ СУДОМ.

За ст. 623 ЦКУ боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а за ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
Одним із видів збитків є упущена вигода, яку кодекс визначає як «доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене».
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено інше.
За ст. 623 ЦКУ розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За ст. 550 ЦКУ право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків від порушення зобов’язання.

За ст. 552 ЦКУ сплата неустойки не звільняє боржника від виконання основного зобов’язання та не позбавляє кредитора права на відшкодування завданих йому збитків.

За ст. 624 ЦКУ якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 232 ГКУ законом можуть передбачатися випадки, коли допускається стягнення збитків у повній сумі понад штрафні санкції.

Вказане означає, що постраждала сторона має право вимагати одночасного стягнення упущеної вигоди та неустойки судом, якщо інше не встановлено договором.

Для стягнення в суді упущеної вигоди необхідне доведення її факту та розміру.
Це вимагає істотної уваги, оскільки судом стягуються лише фактично упущені доходи, які кредитор одержав би за звичайних обставин діяльності, а не гіпотетично розраховані.

Тому, для забезпечення одночасного стягнення судом упущеної вигоди та неустойки необхідно довести:

А/ достатніми доказами реальність одержання позивачем доходів з інших джерел у конкретному розмірі, якби боржник своєчасно виконав договір;

Б/ достатніми доказами період отримання позивачем таких доходів у зазначеному розмірі у звичайних обставинах господарської діяльності та економічних реаліях;

В/ достатніми доказами заходи, вжиті позивачем для одержання вказаних доходів (тобто здійснену ним достатню підготовку для їх отримання);

Г/ договірними умовами право позивача на неустойку та період і розмір її стягнення.

Поставити запитання й отримати юридичну точку зору на “Форумі Юридичного бюро Писаренка”.

Замовити професійні послуги адвоката в Юридичному бюро Писаренка.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Моб. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua